|
|
Лікарі інституту вперше в хірургічній практиці України застосували не типовий метод лікування ускладнення хвороби Крона.
Наталя, 39-річна Вінничанка, хворіє з 2016 року. Тоді у неї вперше була діагностована хвороба Крона, яка відразу ж дала ускладненя. Спочатку жінка спостерігалася та лікувалася за місцем проживання. Коли стан погіршився, пройшла додаткове обстеження в приватній клініці де з»ясувалося, що в тонкому та товстому кишківникові утворилися нориці з абсцесом малого таза. Хвора отримувала медикаментозну терапію відповідно до протоколу ведення пацієнтів з хворобою Крона. До інстикуту жінка звернулася в січні 2018 року. На момент звернення у пацієнтки був абсцес малого тазу з затіканням на сідницю. Широке впровадження в сучасну практику мініінвазивних втручань в передопераційному періоді дозволило раздренувати абсцес малого тазу через сідницю. Хворій зробили пункцію та постановили дренаж під УЗД контролем. Протягом декількох місяців абсцес очистився. Наталя була повторно госпіталізована в клініку вже для планового оперативного втручання. Хірурги інституту видалили інфільтрат та виконали резекцію тонкої і товстої кишки, де сформувалися нориці і наклали первинні анастомози.Це був перший досвід в хірургічній практиці України використаний лікарями інтитуту.На першому етапі лікування застосоване мініінвазивне дренування абсцесу, що дозволило пацієнтці уникнути стомуванія (тобто виведення «кишки в бік»). Післяопераційний період протікав без ускладнень, Наталю в задовільному стані виписали з клініки.
|
|
|
Пілотний проект подарував шанс на життя ще одному пацієнту.
Пацієнта Похилюк Леоніда Володимировича, 1963 року народження з Миколаївської області, Первомайський р – н, с. Чаусово направили до інституту ім. Шалімова у відділ хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного простору з Первомайської міської лікарні з основним діагнозом: пухлина голівки підшлункової залози, обтураційна жовтяниця.
Прооперувати хворого за місцем проживання лікарі не бралися через супутній діагноз: ІХС. Нестабільна стенокардія напруги ФК ІІІ. Постінфарктний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст 2 ст., риз IV ст.
Оскільки, враховуючи основний діагноз та наявність тяжкої супутньої патології, виконати чоловіку операцію могли лише в високоспеціалізованому закладі з відповідним хірургічним та анестезіологічним забезпеченням.
Тоді Леоніда Володимировича включили у пілотний проект (фінансування надання медичної допомоги за рахунок коштів державного бюджету) в ДУ «НІХТ ім. О.О. Шалімова» 08.10.2018 хворому проведено оперативне втручання в об’ємі : Панкреатодуоденальна резекція за Whipple.
Післяопераційний період перебігав без ускладнень.
В задовільному стані та з щирими словами подяки лікарям інституту хворий повернувся додому, під нагляд хірурга за місцем проживання.
|
 |
Орест Васильович 1953 р.н. з Чернівців звернувся до Інституту з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози - найбільш розповсюдженої доброякісної пухлини серед чоловіків старшого віку.
Медик за фахом, він самостійно знайшов інформацію про новітню методику лікування цього захворювання -черезкатетерну емболізацію простатичних артерій, яка є альтернативою хірургічній резекції простати. Доступом через плечову артерію в артерії тазу пацієнту був проведений катетер, через нього - мікрокатетер проведено в тоненькі артерії, які постачають кров'ю збільшену простату. Ці артерії заблоковано спеціальними сферичними частками - емболами, внаслідок чого простата припинила отримувати кров і протягом місяця має поступово зменшиться, звільнивши звужену уретру.
Наступного дня пацієнта в задовільному стані виписали під нагляд уролога за місцем проживання
|
|
|
Хворого К направили до Національного Інституту хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова АМН України з Одеси.
Минулого року йому виповнилося 80 років. Останнім часом чоловік почав скаржитись на погіршення стану здоров’я. Після обстеження за місцем проживання йому був встановлений діагноз: загальний атеросклероз, аневризма інфраренального відділу аорти. Лікування обтяжувалось супутньою патологією: церебральний атеросклероз, кілька минущих порушень мозкового кровообігу в анамнезі, варикозна хвороба нижніх кінцівок з трофічними порушеннями. Тому ризик проведення відкритої операції був досить високий.
Зважаючи на те, що саме у НІХТ ім. О.О.Шалімова напрацьований найбільший досвід в Україні з лікування аневризми черевної частини аорти з використанням ендоваскулярних технологій (з 2005 року) хворого вирішили оперувати в нашій клініці.
В умовах інституту пацієнту виконали ендопротезування черевного відділу аорти: імплантований біфуркаційний ендопротез.
На 5 день після оперативного втручання хворий в задовільному стані та словами подяки повернувся в Одесу.
Хворий дав особисту згоду на цю публікацію
|
|
|
Христині 10 років, до інституту Шалімова її перевели з ендокринологічного відділення ОХМАДИТ, з підозрою на нейроендокринну інсулінпродукуючу пухлину (інсулінома) підшлункової залози.
Дівчинка хворіє більше 4 х років. Лікувалася за місцем проживання у невропатолога, з приводу періодичних епізодів втрати свідомості, яким передувало відчуття голоду, тремор рук, липкий піт, різка слабкість. Спочатку дитині вставили невірний діагноз – епілепсія, але протиепілептичні препарати стану не поліпшували.
Лише через 4 роки, лікарю швидкої допомоги, який приїхав на виклик до дитини, спало на думку виміряти рівень глюкози в крові дитини Він виявився в кілька разів нижчим за норму. Це і було причиною втрати свідомості. Тоді запідозрили діагноз - органічний гиперінсулінізм. Христинку направили до Києва для подальшого лікування.
Під час обстеження в НІХТ ім Шалімова у дівчинки виявили пухлину в хвості підшлункової залози. Згодом їй виконали лапароскопічне видалення вогнища через кілька невеликих проколів в черевній порожнині, за допомогою сучасного обладнання. Тепер Христинка практично здорова. Вже через кілька днів після операції її виписали зі стаціонару.
З огляду на те, що таке захворювання зустрічається досить рідко у лікарів виникають певні труднощі з його виявленням.Нейроендокринні пухлини підшлункової залози є новоутвореннями, які рідко зустрічаються, але вчасно встановлений діагноз і правильно виконана операція, дозволяють вилікувати пацієнтів. В зв'язку з невеликими розмірами таких пухлин, а також складністю виконання операцій на підшлунковій залозі повноцінну допомогу пацієнтам з такими захворюваннями надають в НІХТ ім О.О. Шалімова, оскільки лише тут є спеціалізоване відділення і найбільший в Україні досвід лікування таких пацієнтів.
Найбільш поширеною гормонально активною пухлиною підшлункової залози є інсулінома. Захворюваність на недугу становить 1-3 випадки на 1 млн. населення. Зазвичай ця пухлина зустрічається у молодому віці (до 50 років), причому жінки хворіють частіше ніж чоловіки. Єдиним ефективним методом лікування нейроендокринних пухлин підшлункової залози, як і всієї онкологічної патології підшлункової залози є операція.
|
 |
Пацієнт Т.Б.В., військовослужбовець 20 років, звернувся до НІХТ зі скаргами на дискомфорт в верхніх відділах живота та біль при вживанні твердої їжі , що турбує його протягом 5-6 років. Пацієнту проведено ендоскопічне дослідження стравоходу та шлунка та діагностовано поліп шлунку на межі зі стравоходом, що і викликав скарги. Хворого дообстежено в умовах стаціонару.
Незважаючи на складне розташування поліпу, пацієнту виконано його ендоскопічне видалення. Хворий виписаний на другу добу після операції в задовільному стані. Після короткого відновного періоду він зможе продовжувати службу.
|
На реалізацію пілотного проекту державним бюджетом на 2019 рік передбачено 692,2 млн грн (у 2017 – 200 млн грн., 2018 – 600 млн грн).
Кошти спрямують на оплату послуг з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги згідно з договорами про медичне обслуговування населення, укладеними Академією медичних наук України.
Пілотний проект був ініційований Міністерством фінансів у 2017 році для підвищення ефективності надання високоспеціалізованої медичної допомоги в Україні за рахунок бюджетних коштів, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року № 425 Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова був обраний в якості однієї з установ для розробки та впровадження нового механізму фінансування третинного рівня медичної допомоги.
Він передбачає перехід від традиційного кошторисного утримання установ НАМНУ на оплату державою послуг з надання високоспеціалізованої медичної допомоги без витрат з боку пацієнтів
Впровадження нового механізму фінансування дозволило надавати гарантовану державою високоспеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з тяжкими захворюваннями та патологічними станами, чітко розуміючи її вартість та складові, сформувати механізми планової госпіталізації та співпраці з регіонами і територіальними громадами.
Позитивні результати «пілотного» проекту зумовили його пролангацію, а саме постановою КМУ від 06 березня 2019 року №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року №425» подовжено дію «пілотного» проекту та додатково визначена можливість використання коштів задля придбання медичного обладнання та реконструкції, що дозволяє оновити матеріальну технічну базу та як наслідок покращити якість надання медичної допомоги шляхом впровадження новітніх методик лікування, що є актуальним і значущим.
Впроваджена зміна механізму фінансування Інституту вже надала змогу значно збільшити обсяги закупівлі медикаментів та витратних матеріалів для надання високоспеціалізованої допомоги тисячам наших співвітчизників та врятувати багатьом з них життя.
За 2018 рік в Інституті проведено 57 трансплантацій нирки, (13 дітям) та 10 пересадок печінки (2 дітям).
При здійсненні більшості високоспеціалізованих оперативних втручань та подальшого лікування використовувались дороговартісні лікарські засоби та вироби медичного призначення, що були закуплені в межах «пілотного» проекту за кошти державного бюджету, у т.ч. такі, що до моменту впровадження «пілотного» проекту закуповувались за кошти пацієнтів.
Зокрема, при лікуванні хворих з аневризмою аорти, атеросклеротичним та околюзійним ураженням артеріальних судин встановлено 89 судинних протезів та 13 периферичних стент-систем, 6 пацієнтам проведено ендоваскулярне протезування аорти. При лікування хворих з патологією органів гепатопанкреатобіліарної зони встановлено 45 стент-систем та біліарних протезів, ще 6 пацієнтам проведено стентування стравоходу.
При лікуванні хворих з коронарною патологією встановлено 89 серцевих клапанів, 38 коронарних стент-систем та використано 70 оксигенаторів.
Продовження фінансування на 2019 рок в межах «пілотного проекту» дозволить інституту продовжити надавати високоспеціалізовану медичну допомогу нашим співвітчизникам та допоможе зберегти науково-практичний потенціал в скрутні для країни часи.
Це фінансування є реальним кроком до переходу вітчизняної медицини на рівень європейських медичних стандартів.
