Національний науковий Центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова

До Центру звернулася пацієнтка зі скаргами на виражену слабкість та періодичне підвищення температури тіла вище 38 градусів Цельсія. За місцем проживання на УЗД у неї виявили новоутворення печінки.

У нашому Центрі після ретельного обстеження жінці встановлено діагноз лейоміосаркома запечінкового сегменту нижньої порожнистої вени (НПВ) з поширенням на устя всіх печінкових вен. Під контролем КТ проведено біопсію пухлини, та патогістологічно було підтверджено підозру лікарів променевої діагностики.

!Лейоміосаркоми відрізняються крайньою злоякісністю розвитку, є не дуже чутливими до хіміотерапії або опромінення. Оптимальним обсягом лікування є можливість видалення пухлини хірургічним шляхом на ранніх термінах, допоки вона не досягла великих розмірів та не дала метастазів.

Після обговорення випадку на мультидисциплінарному онкологічному консиліумі пацієнтці рекомендовано хірургічне лікування.

Необхідним об'ємом оперативного втручання було видалення пухлини із запечінковим сегментом НПВ та правою долею печінки, з послідуючим протезуванням НПВ та реімплантацією устя серединної та лівої печінкових вен в протез.

Для того, щоб безпечно для пацієнтки виконати дану операцію, було використано обхідний екстракорпоральний вено-венозний шунт, який забирав кров нижче пухлини та через зовнішній контур повертав її в кровотік вище пухлини.

Щоб зменшити вплив ішемії на саму печінку, її було охолоджено з допомогою охолодженого розчину для реперфузії та льоду, як це робиться при трансплантації печінки.

Це дозволило хірургам безпечно видалити пухлину та праву долю печінки, а також виконати протезування НПВ синтетичним протезом та реімплантацію устя серединної та лівої печінкових вен в протез.