Наша історія

Академік Олександр Шалімов – пам'яті вчителя

ШАЛІМОВ

Олександр Олексійович

(1918 - 2006) 

Академік HAH та АМН України, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, доктор медичних наук, професор,

 лауреат Державних премій СРСР та України, Головний хірург МОЗ України,

Герой Соціалістичної Праці,

Герой України

 

"Мета хірурга - постійне вдосконалення,
знання та переломлення у своїй діяльності
кращих світових досягнень, створення свого,
оригінального, що визначає прогрес в медицині
і хірургії на роки." 
 
Олександр Олексійович Шалімов

 

 

Народився Олександр Олексійович Шалімов 20 січня 1918 рокув селянській багатодітній родині в селі Введенка Липецької області.  В сім'ї було 11 дітей і ще прийняли двох безпритульних. У 1925 році сім'я переїхала на Кубань, на хутір Звезділін Натирбовського району. Тут О.О. Шалімов почав вчитися в школі. 

                 

У 1934 році О. О. Шалімов вступив на робітфак Кубанського медичного училища, яке закінчив у 1936 році з відзнакою. У тому ж році він вступив до Кубанського медичного інституту. Під час випускної екзаменаційної сесії почалася Велика Вітчизняна війна. Останній іспит з хірургії здав вже достроково. З 1941 по 1944 р. О.О. Шалімов працював головним лікарем і хірургом Нерчинсько-Заводської районної лікарні Читинської області. У 1944 році молодого хірурга переводять у Петровськ-Забайкальський на посаду головного лікаря, завідувача хірургічним відділенням.


У 1946 році О.О. Шалімов почав працювати хірургом у Брянській обласній лікарні, незабаром у Брянськ приїхав Н. М. Амосов. Для обох робота в Брянську стала школою вищої майстерності в хірургії. Протягом ряду років між двома талановитими і цілеспрямованими хірургами тривало змагання, метою якого було вдосконалення професійної майстерності.


Не випадково з цієї своєрідної брянської школи вийшла ціла плеяда відомих хірургів, таких як О.М. Авілова, О.К. Скобелін, І.П. Дєдков та ін. У 1949 році О.О. Шалімов був призначений головним хірургом Орловського облздороввідділу і завідувачем хірургічним відділенням обласної лікарні.

Однак в 1953 р. після переїзду Н.М. Амосова до Києва О.О. Шалімов знову повернувся до Брянська. Тут О.О. Шалімов зайнявся науковими дослідженнями. Темою кандидатської дисертації, яка була захищена в 1955 р., О.О. Шалімов обрав пластику стравоходу за власною методикою. Коло його наукових інтересів не обмежувався цією проблемою. Особливий інтерес він проявляє до питань хірургії шлунку, стравоходу, легенів і підшлункової залози.


        

З 1956 р. починається харківський період діяльності О. О. Шалімова. Спочатку він був обраний доцентом кафедри хірургії Харківського медичного інституту, а після захисту докторської дисертації «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова соска» з 1959 р. очолив кафедру торакальної хірургії та анестезіології Українського Інституту вдосконалення лікарів.

         

Після створення в 1965 р. Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії О.О. Шалімов призначається його директором і одночасно завідує кафедрою торакоабдомінальної хірургії. Роки роботи в Харкові були періодом становлення О. О. Шалімова як вченого. Коло його інтересівстановили питання хірургії органів травлення, серця, магістральних судин, анестезіології та ін. О. О. Шалімов багато уваги приділяє хірургії легень, серця і кровоносних судин. З його участю сконструйовані оригінальний апарат штучного кровообігу, плоскі дилятатори для мітральної комісуротомії, ряд пристроїв та інструментів. Він запропонував і впровадив у практику методику заміни облітерованної артерії одноіменною веною (in situ), також опубліковано безліч монографій, в яких відображено великий клінічний досвід автора.

        

C 1970 О.О. Шалімов працює в Києві. Спочатку він був обраний завідувачем кафедрою торакоабдомінальної хірургії, керував відділенням хірургії Київського НДІ гематології та переливання крові, деякий час виконував обов'язки директора цього інституту.

   

З 1972 р. О.О. Шалімов очолює Київський НДІ клінічної та експериментальної хірургії, створення і становлення якого проходило під його керівництвом.

В 1976 р. О.О. Шалімова призначають Головним редактором журналу «Клінічна хірургія». А в 1980 р. - головним хірургом МОЗ УРСР.

Серед багатьох проблем, вирішенням яких успішно займалися вчені інституту під керівництвом О.О. Шалімова, одне з найважливіших місць належить розробці методів хірургічного лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. В результаті кропітких наукових пошуків були запропоновані оригінальні види операцій та численні модифікації вже існуючих, що дозволило поліпшити результати лікування.

Однак більш важливим були відмова від шаблонного застосування методик та розробка диференційованого, індивідуального підходу до вибору методики операції для кожного конкретного хворого. «Кожному хворому - своя операція» - це кредо вчителя стало наріжним каменем для численних учнів і послідовників О.О. Шалімова.

У Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії, зокрема в керованому О.О. Шалімовим відділі, успішно розроблялися питання реконструктивно-відновної хірургії жовчних проток, вогнищевих та дифузних вражень печінки, портальної гіпертензії.

   

 

Багато уваги О.О. Шалімов приділяв розвитку хірургії кровоносних судин. Він по праву вважається одним з основоположників рекоструктівно-відновлювальної ангіохірургії в Україні. У Харкові було відкрито перше в Україні відділення хірургії судин. У Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії також було відкрито відділення хірургії судин, яке незабаром стало республіканським.

З ім'ям О.О. Шалімова пов'язаний розвиток в Україні мікрохірургії. У 1979 р. на базі відділення хірургії судин було створено одне з перших в СРСР відділення мікросудинної хірургії. У керованому О.О. Шалімовим інституті вперше на Україні знайшла застосування і почала успішно розвиватися ендоваскулярна хірургія.

У 1978 році О.О. Шалімов обраний Академіком АН УРСР. Протягом 22 років обирався депутатом Верховної Ради УРСР, голова правління Українського наукового товариства хірургів, член міжнародного товариства хірургів, голова республіканської проблемної комісії - це далеко не повний перелік його громадських посад і обов'язків.

            

В 1988 році призначений почесним директором Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії.

    

     

     

    

Відеосюжети про засновника нашого Інституту Олександра Олексійовича Шалімова