Атеросклероз

Атеросклероз – це не просто «відкладення холестерину» у судинах, а серйозна хвороба, яка роками може не давати про себе знати. Але коли симптоми з’являються – це вже сигнал, що артерії значно звужені, а органи недоотримують кисень. Ігнорувати це небезпечно, адже саме атеросклероз стає причиною 80% інфарктів і інсультів.

У  Науковому центрі хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова застосовують сучасні методи діагностики та лікування артерослерозу. Чим раніше виявити проблему – тим більше шансів зберегти здоров’я судин без операцій.

Контакт-центр: 
+380 93 33 33 911  

Пн-Пт 9:00-16:00

Причини та фактори ризику атеросклерозу

1. Генетична схильність

Якщо у вашій родині були випадки інфарктів, інсультів чи проблем із судинами чи артеріями, ризик розвитку атеросклерозу збільшується в рази. Деякі люди народжуються з генетичною особливістю – підвищеним рівнем «поганого» холестерину (ЛПНЩ), що прискорює утворення бляшок.

• 40% людей із раннім атеросклерозом мають спадкову схильність.
• Чоловіки після 45 років і жінки після 55 – у зоні підвищеного ризику.
• Якщо у батьків був інфаркт або інсульт до 60 років, обов’язково потрібно перевіряти рівень холестерину хоча б раз на рік.

2. Харчові звички та ожиріння

Те, що ви їсте щодня, прямо впливає на стан судин. Фастфуд, жирне м’ясо, трансжири та солодощі – головні вороги вашого серця. Вони підвищують рівень холестерину і сприяють накопиченню бляшок у артеріях.

Ожиріння також є серйозним фактором ризику пошкодження артерій і виникнення атеросклерозу. Люди з надлишковою вагою частіше страждають від порушень обміну речовин, накопичення бляшок в артеріях, підвищеного рівня цукру в крові та артеріального тиску – а це тригери атеросклерозу.

3. Гіпертонія та цукровий діабет

Високий артеріальний тиск пошкоджує стінки судин, роблячи їх більш вразливими до відкладення холестерину. Дослідження показують, що 75% пацієнтів із атеросклерозом мають гіпертонію. Чим вищий тиск, тим швидше судини «зношуються».

Цукровий діабет ще більше ускладнює ситуацію. Високий рівень глюкози сприяє утворенню мікротріщин у судинах, де «чіпляються» холестеринові відкладення. Саме тому 80% діабетиків мають атеросклероз.

4. Куріння та гіподинамія

Кожна викурена сигарета – це удар по судинах. Нікотин звужує артерії, збільшуючи ризик утворення тромбів, та виникнення атеросклерозу. Курці мають удвічі вищий ризик інфаркту порівняно з тими, хто не палить. Недостатня фізична активність також негативно впливає на артерії і сприяє розвитку атеросклерозу. 

5. Механізм розвитку атеросклерозу

Атеросклероз – це не просто «поганий холестерин» у крові. Це складний процес, який починається задовго до появи перших симптомів. 

6. Пошкодження ендотелію

Все починається з дрібних, непомітних пошкоджень внутрішньої оболонки судин – ендотелію. Він працює як природний бар'єр, який захищає артерії від шкідливих речовин, підтримує гладкість стінок і регулює кровотік. Але під впливом негативних факторів цей бар'єр поступово слабшає.

Що викликає пошкодження ендотелію?

• Високий артеріальний тиск
• Куріння 
• Високий рівень глюкози в крові 
• Хронічне запалення 

7. Відкладення ліпідів

Після пошкодження судинної стінки на ній з’являються мікротріщини. Це відкриває шлях для проникнення холестерину, особливо його шкідливої фракції – ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Вони буквально вбудовуються в стінку артерії, утворюючи жирові відкладення.

8. Формування бляшки та кальциноз

З часом жирові відкладення розростаються, до них додаються білки, клітинні залишки, кальцій. Це і є атеросклеротична бляшка – тверда структура, яка поступово звужує просвіт артерії. Саме на цій стадії атеросклероз стає небезпечним. Якщо артерія серця – це призводить до інфаркту. Якщо мозку – до інсульту. Якщо ніг – до трофічних виразок, ризику гангрени та ампутації.

Симптоми атеросклерозу

Атеросклероз може роками розвиватися без жодних проявів. Але коли звуження артерій досягає критичного рівня, органи починають страждати від нестачі кисню. Тоді й з’являються перші тривожні сигнали. Симптоми залежать від того, які саме судини уражені – мозкові, коронарні, периферичні чи великі артерії, що живлять життєво важливі органи.

Чим раніше помітити атеросклероз – тим простіше його  контролювати.

1. Атеросклероз судин головного мозку

Якщо уражені артерії, що постачають кров до мозку, з’являються неврологічні симптоми. Людина може не відразу зрозуміти, що це атеросклероз, адже на початкових етапах прояви можуть бути незначними.

Основні симптоми:

• Постійні головні болі, особливо в другій половині дня
• Запаморочення, нестійкість при ходьбі
• Погіршення пам’яті, проблеми з концентрацією
• Шум у вухах, відчуття «важкої голови»
• Тимчасове оніміння або слабкість в кінцівках

більш тяжкі прояви – порушення мозкового мозку (пацієнт втрачає можливість рухатися, розмовляти, бачити та інш. в залежності від ураженої ділянки головного мозку).

• Транзиторна ішемічна атака (зворотні зміни)
• Інсульт ( незворотні зміни певної частини мозку).

2. Атеросклероз коронарних артерій

Коли бляшки формуються в судинах серця, серцевий м’яз починає відчувати дефіцит кисню. Це може довгий час проявлятися як періодичний дискомфорт, а потім раптово спричинити серцевий напад.

Основні симптоми:

• Біль або відчуття здавлення в грудях
• Відчуття нестачі повітря при фізичному навантаженні
• Біль, що віддає в руку, плече чи навіть щелепу
• Напади стенокардії – біль у серці при стресі або фізичному навантаженні
• Втома, задишка навіть при незначному русі

3. Атеросклероз периферичних артерій (ніг)

Недостатнє кровопостачання кінцівок призводить до болю, а в запущених випадках – до некрозу тканин. Найчастіше уражаються судини ніг, хоча можуть бути проблеми й з руками.

Основні симптоми:

• Біль у литках при ходьбі, який проходить у стані спокою
• Відчуття холоду або оніміння в ногах
• Виразки, які довго не загоюються
• Ослаблення або відсутність пульсу в ногах
• Синюшність або блідість шкіри кінцівок

4. Ураження аорти та ниркових судин

Аорта – найбільша судина організму, тому її ураження небезпечне і може призвести до важких наслідків. Коли атеросклероз розвивається в ниркових артеріях, це негативно впливає на роботу нирок і може призвести до гіпертонії.

Основні симптоми:

• Гострий або тягнучий біль у животі (при ураженні черевної частини аорти)
• Підвищений артеріальний тиск, який складно контролювати
• Набряки, слабкість, зміни в аналізах сечі
• Різкі болі в спині (при ризику розриву аневризми аорти)

Діагностика атеросклерозу

Атеросклероз розвивається роками, і часто людина не здогадується про проблему, поки не з’являться серйозні ускладнення – стенокардія, ішемічний інсульт чи навіть інфаркт. 

Лікар призначає комплексне обстеження, яке включає аналізи крові, візуалізаційні методи та консультацію профільних спеціалістів.

1. Лабораторні аналізи

Перше, що допомагає виявити ризик атеросклерозу – це аналіз крові на рівень холестерину та інших важливих показників.

Що перевіряють:

• Ліпідограма – аналіз, який показує рівень «поганого» (ЛПНЩ) і «хорошого» (ЛПВЩ) холестерину, а також тригліцеридів. Якщо ЛПНЩ високий, а ЛПВЩ низький – це тривожний сигнал.
• Рівень глюкози в крові – підвищений рівень може свідчити про діабет, що збільшує ризик ураження судин у 3-5 разів.
• С-реактивний білок (СРБ) – маркер запалення, який може вказувати на активний процес пошкодження судин.
• Гомоцистеїн – амінокислота, підвищений рівень якої пов’язаний із розвитком атеросклерозу.

2. Інструментальні методи

Навіть якщо аналізи показали підвищений ризик, це ще не означає, що атеросклероз вже вразив судини. Щоб точно визначити стан артерій, використовуються апаратні дослідження.

Основні методи:

• УЗД судин (доплерографія) – дозволяє оцінити швидкість кровотоку та виявити звуження артерій. Найчастіше застосовується для дослідження сонних артерій, судин ніг та серця.
• Ангіографія – рентгенівський метод, при якому у судини вводять контрастну речовину. Використовується для точного визначення місць звуження.
• КТ-ангіографія та МРТ-ангіографія – сучасні методи, які створюють детальне тривимірне зображення судинної системи. Допомагають оцінити навіть незначні відкладення холестерину.
• Електрокардіограма (ЕКГ) та ехокардіографія – необхідні для оцінки впливу атеросклерозу на серце.

3. Консультація вузьких спеціалістів

Атеросклероз – це системне захворювання, тому його лікування потребує комплексного підходу. Діагностика починається з терапевта або кардіолога, але в залежності від локалізації ураження можуть знадобитися додаткові консультації.

До яких лікарів можуть направити:

• Кардіолог – якщо є підозра на ураження коронарних артерій (біль у серці, задишка).
• Невролог – якщо спостерігаються симптоми атеросклерозу судин головного мозку (запаморочення, погіршення пам’яті).
• Судинний хірург – при порушенні кровообігу в ногах, підозрі на облітеруючий атеросклероз.
• Нефролог – якщо уражені ниркові артерії (високий тиск, проблеми з нирками).

У Науковому центрі хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова використовуються сучасні методи діагностики, які дозволяють оцінити стан судин з максимальною точністю та підібрати ефективну стратегію лікування.

Методи лікування атеросклерозу

Атеросклероз – це не вирок, але його лікування вимагає комплексного підходу. Змінити звички, приймати медикаменти, а в деяких випадках – пройти хірургічне втручання. Це три ключові напрями, які дають реальний результат. Головне – не чекати ускладнень. Якщо вчасно виявити проблему і почати лікування, ризик інфаркту чи інсульту можна суттєво знизити.

1. Корекція способу життя

Зміна способу життя – це перше, що радять лікарі. Навіть при мінімальних змінах у судинах, правильний раціон та фізична активність допомагають уповільнити прогресування хвороби.

Що важливо:

• Збалансоване харчування. Мінімум трансжирів, смаженого та фаст-фуду. Більше продуктів, багатих на Омега-3 (риба, горіхи, льон), клітковину (овочі, злаки) та корисні жири (авокадо, оливкова олія).
• Контроль ваги. Надмірна маса тіла збільшує навантаження на серце і провокує розвиток атеросклерозу. Навіть втрата 5-10% маси тіла покращує стан судин.
• Фізична активність. Регулярні навантаження (навіть 30 хвилин ходьби щодня) покращують кровообіг, знижують рівень холестерину та нормалізують артеріальний тиск.
• Відмова від куріння. Нікотин не просто звужує судини, він буквально руйнує їхню стінку, що прискорює утворення бляшок.
• Контроль стресу. Хронічне нервове напруження – ще один фактор, що сприяє розвитку хвороби. Його можна зменшити за допомогою спорту, медитацій чи навіть просто якісного сну.

2. Медикаментозне лікування

Зміни у способі життя – це база, але якщо холестерин високий, а судини вже звужені, без ліків не обійтись.

Основні препарати:

• Статини (аторвастатин, розувастатин). Вони знижують рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ) і зменшують ризик інфаркту. Призначаються довічно, дозу коригує лікар.
• Фібрати. Використовуються для зниження рівня тригліцеридів, особливо у пацієнтів із цукровим діабетом.
• Антиагреганти (аспірин, клопідогрель). Запобігають утворенню тромбів у звужених артеріях, зменшуючи ризик інсульту чи інфаркту.
• Препарати для зниження тиску (бета-блокатори, інгібітори АПФ). Високий тиск пошкоджує судини, тому важливо підтримувати його на рівні не вище 130/80 мм рт. ст.
• Препарати для контролю рівня глюкози. Для пацієнтів із діабетом критично важливо контролювати рівень цукру, адже його підвищення прискорює розвиток атеросклерозу.

Лікування підбирається індивідуально. Самолікування неприпустиме – неправильне дозування може призвести до серйозних ускладнень.

3. Хірургічні методи

Якщо звуження артерій критичне, медикаментозне лікування вже не допоможе. У таких випадках застосовують оперативні методи.

Стентування

Це малоінвазивна процедура, під час якої у звужену судину вводиться спеціальний каркас – стент. Він розширює артерію і дозволяє крові вільно циркулювати. Процедура проводиться без розрізів – через катетер, який вводять у стегнову або променеву артерію.

Шунтування

Якщо артерія перекрита майже повністю, проводять аортокоронарне шунтування. Уражену ділянку «обходять» за допомогою судини з іншої частини тіла (часто використовують вени з ноги або артерію з грудної клітки). Ця операція рятує життя і значно покращує якість життя пацієнтів із важким атеросклерозом.

Якщо артерія перекрита на магістральних судинах нижніх кінцівок проводять клубово-стегнове, стегново-підколінне або гомілкове шунтування в залежності від ділянки ураження.  Уражену ділянку «обходять» за допомогою судини з іншої частини тіла (часто використовують вени з ноги  або синтетичний протез). Ці операції дозволяють врятувати кінцівку від ампутації та значно покращують якість життя пацієнтів.

Коли є  атеросклеротичне ураження судин шиї (критичне звуження просвіту артерії)  частіше це внутрішня сонна артерія або загальна сонна артерія – виконують каротидну ендартеректомію. Ця операція дозволяє відновити просвіт артерії та в рази знизити ризик гострого порушення мозкового кровообігу (інсульту). 

У Науковому центрі хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова застосовують сучасні методи діагностики та лікування, щоб кожен пацієнт отримав найкращий результат. Не чекай, поки симптоми стануть критичними – пройди обстеження і дій вже сьогодні.

Контакт-центр: 
+380 93 33 33 911  

Пн-Пт 9:00-16:00

Профілактика атеросклерозу

Атеросклероз не розвивається за день чи місяць. Це процес, який може тривати роками без явних симптомів, але в певний момент викликає серйозні ускладнення – інфаркт, інсульт, критичне звуження артерій. Уникнути цього можна, якщо заздалегідь подбати про здоров’я судин.

Контроль холестерину та артеріального тиску

Рівень холестерину та артеріального тиску – це два основних показники, які впливають на стан судин. Якщо вони в нормі – ризик атеросклерозу значно нижчий.

Що важливо:

• Перевіряти ліпідний профіль (ліпідограму) щонайменше раз на рік. Якщо рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ) підвищений, необхідно переглянути дієту або за призначенням лікаря приймати статини.
• Контролювати артеріальний тиск. Оптимальний рівень – 120/80 мм рт. ст. Навіть «трохи високий» тиск (140/90 і більше) поступово руйнує стінки судин і створює сприятливі умови для відкладення бляшок.
• Регулярно перевіряти рівень цукру в крові. Діабет підвищує ризик атеросклерозу у 2-4 рази, тому контроль глюкози – критично важливий.

Здорове харчування та фізична активність

Змінити харчові звички не так складно, як здається. Маленькі коригування у раціоні вже через 2-3 місяці можуть знизити рівень холестерину та покращити загальний стан серцево-судинної системи.

Фізична активність також відіграє велику роль. Дослідження показують, що 30 хвилин активності 5 разів на тиждень зменшують ризик серцево-судинних хвороб майже вдвічі. Це може бути навіть швидка ходьба, йога, плавання або велопрогулянки.

Відмова від шкідливих звичок

Куріння та алкоголь – два чинники, які прямо впливають на стан судин.

Здоров’я судин – це те, на що можна вплинути самостійно. Контроль холестерину, правильне харчування, рух і відмова від шкідливих звичок – це реальні кроки, які допоможуть уникнути серйозних наслідків. А регулярні обстеження у спеціалістів Наукового центру хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова дозволять вчасно виявити можливі ризики та зберегти здоров’я на довгі роки. Атеросклероз не розвивається за день, але його наслідки можуть стати критичними в один момент. 

FAQ: Найпоширеніші питання про атеросклероз

1. Що таке атеросклероз і чому він небезпечний?

Атеросклероз – це хронічне захворювання, при якому на стінках артерій відкладаються жирові бляшки, що поступово звужують просвіт судини. Це може призвести до інфаркту, інсульту або порушення кровообігу в кінцівках. Найнебезпечніше, що хвороба розвивається роками без явних симптомів, тому рання діагностика критично важлива.

2. Як зрозуміти, що в мене атеросклероз?

На ранніх стадіях симптоми можуть бути відсутні. Але якщо є такі ознаки, як біль у грудях, задишка, оніміння кінцівок, переміжна кульгавість, рани на ногах що довго не гоються,  біль у ногах, мерзлякуватість, погіршення пам’яті чи головні болі – варто пройти обстеження. Найкращий спосіб дізнатися про стан судин – це ліпідограма, УЗД судин або ангіографія.

3. Чи можна вилікувати атеросклероз?

Повністю позбутися вже наявних бляшок неможливо, але можна зупинити або сповільнити процес. Для цього потрібна комплексна терапія: зміни у харчуванні, фізична активність, медикаменти (статини, антиагреганти), а в складних випадках – стентування чи шунтування.

4. Яка найкраща профілактика атеросклерозу?

Головні заходи профілактики:

• Контроль холестерину та артеріального тиску
• Правильне харчування (менше тваринних жирів, більше клітковини та Омега-3)
• Фізична активність (30 хвилин активного руху щодня)
• Відмова від куріння та зменшення вживання алкоголю
• Регулярні медичні обстеження

5. Як часто потрібно перевіряти стан судин?

Якщо у вас немає факторів ризику – один раз на рік достатньо. Якщо є підвищений рівень холестерину, високий тиск, діабет або спадковість, пов’язана з серцево-судинними захворюваннями – проходити обстеження потрібно кожні 6 місяців.