Трансплантація

Трансплантація (від лат. transplantatio — пересаджування) — метод, що полягає в пересадці реципієнту органу або тканини (трансплантата), взятих у донора, а також клонованих тканин методом хірургічного втручання.

Трансплантологія є однією з найбільш прогресивних галузей медичної науки та практики, яка сьогодні активно розвивається, запроваджуючи нові технології та ідеї в інші медичні напрямки.

Якщо наприкінці минулого століття лише декілька десятків країн мали в медичному арсеналі операції з пересадки органів, то на сьогодні майже половина країн-членів ООН мають трансплантаційний напрямок в своїй системі охорони здоров’я.

При цьому необхідно зазначити бурхливе зростання кількості виконаних трансплантацій – понад 130 тисяч за рік, і це без урахування клітинної трансплантації та біоімплантології.

За прогнозами фахівців до 2040 року більш ніж 60% оперативних втручань, що виконуються при лікуванні різних патологічних станів та захворювань, будуть пов’язані з трансплантацією органів, тканин або клітин.

До відома:

3 квітня 1933 року український хірург Ю. Ю. Вороний, працюючи в Херсоні, вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки, звіт про яку був опублікований в італійському журналі «Vinerva Chirurgica», в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати, дала першу сечу. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині.

Розрізняють такі види трансплантації:

  • Аутотрансплантація (від грец. αυτός — сам), або аутологічна трансплантація — реципієнт трансплантата є донором самого себе. Наприклад, аутотрансплантація шкіри з непошкоджених ділянок на обпалені широко застосовується при важких опіках. Аутотрансплантація кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин після високодозової протипухлинної хіміотерапії широко застосовується при лейкозах, лімфомах і хіміочутливих злоякісних пухлинах.
  • Аллотрансплантація (від грец. άλλος — інший), або гетерологічна трансплантація — донором трансплантата є організм того ж виду, що генетично та імунологічно відрізняється від реципієнта.
  • Ксенотрансплантація (від грец. ξενος — чужий), або міжвидова трансплантація — трансплантація матеріалу від іншого біологічного виду (наприклад, людині від тварини).

На даний час в Україні існують два законодавчо регламентовані типи донорства:

  • живе донорство, коли донором органів є жива людина. У такому випадку, донором може бути тільки родич хворого.
  • посмертне донорство, коли донором органів виступає померла людина (особа у якої діагностовано смерть мозку).

Підбір пари Донор-Реципієнт при трансплантації органу, що вилучається у посмертного донора, здійснюється через ЄДІСТ в автоматичному режимі.

ЄДІСТ
або Єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин – це єдиний інформаційний простір для налагодження нової системи трансплантації.

Підбір пари Донор-Реципієнт при живому родинному донорстві не потрібен, а зумовлений медичними показами (імунологічне співпадіння та медичний стан донора).

На сьогоднішній день в ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» НАМН України, системно виконуються трансплантації серця, нирок, печінки як від живого, так і посмертного донора.

В 2016 році лікарями Інституту була виконана перша трансплантація легень. Також виконуються надскладні трансплантації нирок дітям до 3-х років, а також АВ0 несумісні трансплантації нирок.

Тим, хто потребує трансплантації печінки
Для того, щоб стати у чергу на трансплантацію необхідно пройти наступні дослідження

 

Обов’язкові лабораторні дослідження

 

1. Група крові, резус-фактор.
2. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.

3. Біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ, ЛДГ, креатинін, сечовина, заг. білірубін, прямий білірубін, заг. білок, альбумін, амілаза, калій, натрій).

4. Коагулограма (протромбіновий час, протромбіновий індекс, фібриноген, МНВ/INR).

5. Загальний аналіз сечі.

6. Вірусні гепатити: 

  • HbsAg, Hbc AbIgG (або сумарні), HCV AbIgG (або сумарні)
  • Hbs AbIgG (якщо отримував вакцинацію від вірусного гепатиту В)
  • Вірус гепатиту В, ПЛР, якісне дослідження  (якщо цироз вірусної етіології з приводу гепатиту В)
  • Вірус гепатиту С, ПЛР, якісне дослідження  (якщо цироз вірусної етіології з приводу гепатиту С).

7. Онкомаркери: АФП, РЕА, СА 19-9, СА 125.

8. IgG та IgМ до Torch-інфекцій.

9. Серологічне дослідження на сифіліс.

10. Серологічне дослідження на ВІЛ.

 

Обов’язкові інструментальні дослідження


1. УЗД органів черевної порожнини.
2. Ехокардіографія (Обов’язково тиск в легеневій артерії!)

3. Електрокардіографія.

4. Фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС).

5. Фіброколоноскопія (ФКС).
6. Комп'ютерна томографія ОГП, ОЧП та МТ з в/в контрастуванням.

7. Доплерографія судин черевної порожнини (рекомендовано).

 

За показаннями: діагностична лапароскопія з біопсією, МРТ з в/в контрастуванням, МРТ-холангіографія, спірографія, консультація психіатра, консультація кардіолога, консультація інфекціоніста, консультація гематолога, консультація ЛОРа, консультація ендокринолога.

 

Підготовка: 

  • Лікування у стоматолога (санація зубів, пломбування, видалення)
  • Вакцинація від гепатиту В (при первинній вакцинації - 3 ін'єкції за схемою, при ревакцинація - 1 ін'єкція)
  • Вакцинація від Covid-19.
Телефон трансплант-координатора

Трансплант-координатор Шелест Володимир Володимирович +380979043876
Трансплант-координатор Паляниця Сергій Семенович +380505846996

Тим, хто потребує трансплантації нирки
Для того, щоб стати у чергу на трансплантацію необхідно пройти наступні дослідження

 

Обов’язкові лабораторні дослідження


1. Група крові, резус-фактор.
2. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою та тромбоцитами.
3. Загальний аналіз сечі.
4. Бактеріологічне дослідження сечі з антибіотикограмою.

5. Бактеріологічне дослідження мазків із зіву та носа.

6. Біохімічне дослідження крові: білки та фракції, білірубін, АЛТ, АСТ, K +, Na +, Са2+, сечовина, креатинін, сечова кислота, глюкоза крові, паратгормон, СРБ, прокальцитонін.

7. Ліпідний профіль.

8. Коагулограма.
9. Вірусні гепатити: HBsAg, antiHBcorAb IgG, HBs Ab IgG, HCV Ab IgG.

10. Онкомаркери АФП, РЕА, СА 19-9, СА 125 (для жінок) та PSA (для чоловіків).
11. RW.

12. Антитіла до ВІЛ.

13. PRA антитіла (2 рази на рік).

14. Сross-Match (надання зразку крові  4 рази на рік).

15. HLA типування.

16. IgG цитомегаловірусу та IgG вірусу Епштейн Барра.

 

Обов’язкові інструментальні дослідження

 

1. Рентгенографія органів грудної клітки або компютерна томографія ОГК.

2. УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору.

3. Доплерографія судин здухвинних артерій.

4. ЕКГ, Електрокардіографія.

5. Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС).

6. Колоноскопія.

 

За показаннями: цистоскопія, мікційна цистографія, вірусні гепатити (ПЛР), МРТ з в/в контрастуванням, КТ з в/в контрастуванням, біопсія печінки, консультація кардіолога, інфекціоніста, гематолога, ЛОРа, ендокринолога.

 

Підготовка:

  • Лікування у стоматолога (санація зубів, пломбування, видалення)
  • Вакцинація від гепатиту В (при первинній вакцинації - 3 ін'єкції за схемою, при ревакцинація - 1 ін'єкція)
  • Вакцинація від Covid-19.
Телефон трансплант-координатора

Трансплант-координатор Шелест Володимир Володимирович +380979043876
Трансплант-координатор Паляниця Сергій Семенович +380505846996

Тим, хто потребує трансплантації серця
Для того, щоб стати у чергу на трансплантацію необхідно пройти наступні дослідження

 

Обов'язкові лабораторні дослідження


1. Група крові за системами ABO, резус-фактор.
2. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.
3. Загальний аналіз сечі.
4. Бактереологічне дослідження сечі з антибіотикограмою.

5. Бактереологічне дослідження мазків із зіву та носа.
6. Біохімічне дослідження крові: білки та фракції, загальний білірубін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, K +, Na +, Са2+, сечовина, креатинін, сечова кислота, глюкоза крові, гліколізований гемоглобін, ТТГ, Т4, паратгормон, BNP, ліпідограма.
7. Коагулограма.
8. Аналіз крові на гепатит С (Якісний ПЛР), гепатит В (якісний ПЛР).У випадку позитивного якісного ПЛР – кількісний ПЛР.
9. RW, ВІЛ.

10. ПЛР кількісний до віруса Епштейн-Барр, цитомегаловіруса, тест на маркери герпес-інфекції anti-HSV1 IgM та anti-HSV2 IgM; тест на маркери варіцелла-зостер-вірусної інфекції anti-VZV IgM та anti-VZV IgG.

11. НLА типування.

12. PRA-скринінг триетапний (1 раз  в 12 місяців). Виключення становить група пацієнтів, що пересли вакцинацію, вагітність, переливання крові.

13. Сross-Match (надання зразку крові 4 рази на рік).

 

Обов’язкові інструментальні дослідження


1. ЕКГ, УЗД серця.
2. Рентгенографія органів грудної порожнини.
3. УЗД черевної порожнини, щитоподібної залози.

4. УЗД сонних артерій та артерій нижніх кінцівок.

5. Спіроергометрія (визначення максимального споживання кисню).

6. Фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС).

7. Колоноскопія.

8. Ендоміокардіальна біопсія у пацієнтів з неішемічною кардіоміопатією з симптомами серцевої недостатності менше 6 місяців.

9. Комп’ютерна томографія органів грудної порожнини.

 

За показаннями: коронарографія, консультації невропатолога, ЛОРа, офтальмолога, стоматолога, гінеколога.

 

Телефон трансплант-координатора

Трансплант-координатор Шелест Володимир Володимирович +380979043876
Трансплант-координатор Паляниця Сергій Семенович +380505846996

Тим, хто потребує трансплантації легень
Для того, щоб стати у чергу на трансплантацію необхідно пройти наступні дослідження


Обстеження потенційного реципієнта донорської легені для постановки в лист очікування


1. Група крові, резус-фактор.
2. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою та тромбоцитами.
3. Загальний аналіз сечі; аналіз сечі по Нечипоренко; добова сеча на білок (при наявності у пацієнта сечі).
4. Бактеріологічне дослідження мокроти з антибіотикограмою. Бактеріологічне дослідження мазків із зіву та носа.
5. Біохімічне дослідження крові: білки та фракції, білірубін, АЛТ, АСТ, K +, Na +, Са2+, сечовина, креатинін, сечова кислота, цукор крові, ліпідний профіль. СРБ, прокальцитонін.
6. Коагулограма
7. НBsAg (при позитивному результаті – анти-HBc IgG, IgM, НВе-антиген, ДНК НВV методом ПЛР); Анти HCV-антитіла (при позитивному результаті  - ПЛР). При негативному НBsAg – щеплення проти гепатиту “В”.
8. RW, ВІЛ.
9. Епштейн-Барр (EBV Ig G), герпес вірус (HHV Ig G), цитомегаловірус (CMV Ig G) Ig G – ПЛР кількісна.
10. Імунограма
11. ЕКГ, УЗД серця, ЕКГ навантаження, 6-хвилинний тест ходьби.
12. Рентгенографія органів грудної клітки.
13. УЗД черевної порожнини.
14. Фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС).
15. Функція зовнішнього дихання (ФЗД).
16. МРТ серця.
17. КТ органів грудної, черевної порожнини з контрастом.
18. Артеріальний аналіз газів крові. 
19. Сцинтиграфія легень.

Консультації: невропатолог, ЛОР, офтальмолог, стоматолог, гінеколог, інфекціоніст, кардіолог, психіатр.
Після отримання результатів обстеження необхідно здати кров для HLA типування та для тесту кросс-матч.

Телефон трансплант-координатора

Трансплант-координатор Шелест Володимир Володимирович +380979043876
Трансплант-координатор Паляниця Сергій Семенович +380505846996

Тим, хто переніс трансплантацію

Післятрансплантаційний супровід
Післятрансплантаційний моніторинг печінки

Обстеження реципієнта печінки протягом 1-го року після трансплантації

 

Обов’язкові дослідження

 

Перших 3 місяці двічі на місяць, наступні 6 місяці – 1 раз в місяць, наступні 3 місяці – 1 раз в 1,5 місяця:

  • Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою
  • Біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ, ЛДГ, креатинін, сечовина, загальний білірубін, прямий білірубін, загальний білок, альбумін, амілаза, калій, натрій)
  • Коагулограма (протромбіновий час, протромбіновий індекс, фібриноген, МНВ/INR)
  • Концентрація такролімусу в крові.

Перших 3 місяця – 1 раз/місяць, надалі 1 раз в 2 місяці:

  • Доплер портальної системи
  • УЗД органів черевної порожнини.

Через 1 рік:

  • КТ органів грудної порожнини, органів черевної порожнини та малого тазу (за показаннями раніше)
  • МРТ органів черевної порожнини + МРПХГ (за показаннями раніше).

За показаннями: загальний аналіз сечі, ехокардіографія, електрокардіографія, біопсія печінки, комп'ютерна томографія ОЧП та МТ з в/в контрастуванням, консультація кардіолога, інфекціоніста, гематолога, ЛОРа, ендокринолога.

 

Післятрансплантаційний моніторинг серця

Обстеження реципієнта серця протягом 1-го року після трансплантації

 

Обов’язкові дослідження

 

  • Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові: АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, К+, Na, Са, білок загальний, СРБ, ТТГ, Т4, ліпідограма,  сечова кислота, КФК (щомісяця)
  • BNP, Тропонін (один раз на 3 місяці, при підозрі на відторгнення - частіше)
  • Концентрація такролімусу (щомісяця, у випадку відторгнення, приєднання інфекції - за потребою)
  • Імунограма (один раз на 3 місяці, за показаннями - частіше)
  • ЕХО-КС серця (один раз на 2 місяця і частіше, за потреби)
  • ЕКГ (щомісяця)
  • Рентген органів грудної порожнини (1 раз на рік, за потреби-частіше)
  • КТ органів грудної порожнини, органів черевної порожнини, органів малого тазу із контрастуванням (один раз на 6 місяців або частіше)
  • Денситометрія (один раз на 6 місяців).

 

За показаннями:

  • Консультації трансплантолога (за наявності скарг)
  • Консультація кардіолога (за наявності скарг)
  • ПЛР до ЦМВ та EBV при підозрі на інфекцію
  • Загальний аналіз сечі (за показаннями)
  • Бактеріологічний посів сечі (за показаннями)
  • Бактеріологічний посів крові ( за показаннями)
  • Біопсія міокарда (за показаннями)
  • ФГДС (за потреби)
  • ФКС (за потреби)
  • Коронарографія із внутрішньосудинним ультразвуковим дослідженням (IVUS) – за потреби.

 

Післятрансплантаційний моніторинг нирки

Обстеження реципієнта нирки протягом 1-го року після трансплантації

 

Обов’язкові дослідження

 

Перших 3 місяці двічі на місяць, наступні 9 місяців – 1 раз на місяць:

  • Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою
  • Біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, загальний білірубін, глюкоза, креатинін, сечовина, К+, Na+, Са2+, Р, білок загальний, амілаза, сечова кислота, СРБ)
  • Концентрація такролімусу (циклоспорину) в крові
  • Загальний аналіз сечі
  • Бактеріологічний посів сечі
  • Консультації трансплантолога. 

Перших 3 місяця – 1 раз на місяць, надалі 1 раз в 2 місяці:

  • УЗ-доплер судин ниркового трансплантата
  • УЗД органів черевної порожнини
  • Мікроскопія сечового осаду
  • Коагулограма (протромбіновий час, протромбіновий індекс, фібриноген, МНВ/INR).

Одноразово на 3 місяці протягом року:

  • Цитомегаловірус методом ПЛР
  • Епштейн-Барр вірус методом ПЛР
  • Імунограма.

Один раз на 6 місяців: Рентгенографія органів грудної клітки.​ 

 

За показаннями: паратгормон, протокольна біопсія ниркового транпслантата з гістологічним дослідженням, вітамін Д, цистоскопія з видаленням стенту сечоводу, ехокардіографія, електрокардіографіябіопсія ниркикомп’ютерна томографія ОЧП та МТ з в/в контрастуваннямконсультація кардіологаінфекціоністагематологаЛОРаендокринолога.


Пацієнти після трансплантації повинні знаходитися під доглядом (супровід) відповідного фахівця. Цей супровід включає в себе огляд лікаря, клінічно-лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімія крові, тощо), а також визначення та корекцію імуносупресивної терапії.

Імуносупресивна терапія є одним із ключових факторів для успішної трансплантації та подальшого здоров’я пацієнта. Вона передбачає лікування спеціальними препаратами: Такролімус та Циклоспорин. Відповідні препарати пацієнти, які перенесли трансплантацію, отримають безоплатно за кошти Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Дані про імуносупресивну терапію зберігаються в ЄДІСТ з метою прогнозованого їх постачання, а в подальшому для переходу в систему реімбурсації за програмою «Доступні ліки».

До відома пацієнтів


Циклоспорин — лікарський засіб, потужний імунодепресант, селективно діючий на Т-лімфоцити. Являє собой циклічний нерибосомний поліпептид, що складається з 11 амінокислот, продукується грибками виду Tolypocladium inflatum. Використовується для профілактики відторгнення трансплантата при трансплантації органів і тканин.
Дія циклоспорину на імунну систему була відкрита в лабораторії фармацевтичної фірми «Сандоз» в Базелі (Швейцарія) 31 січня 1972 року.

Такролімус (Tacrolimus) — імуносупресивний препарат, що відноситься до групи природніх макролідів. Продукується актиноміцетом Streptomyces tsukubaensis. Був відкритий у 1987 році в Японії групою вчених T. Goto, T. Kino і H. Hatanaka.
Такролімус по імуносупресивній дії є схожим на циклоспорин. Подібно останньому, він є агоністом імунофіліна. Такролімус є більш активним, ніж циклоспорин, та більш ефективним при менших дозах. Реакції відторгнення трансплантату на фоні імуносупресивної терапії, що включає такролімус, зустрічаються рідше, чим на фоні терапії, що включає циклоспорин, і протікає легше.

Окремим важливим аспектом для успішної імуносупресивної терапії є дозування препаратів. З одного боку препарати мають пригнітити відторгнення нового органу, з іншого - не збільшити загальний ризик для життя і здоров'я пацієнта.
В Інституті є всі умови для проведення післятрансплантаційного моніторингу у пацієнтів, які перенесли трансплантацію серця, печінки та нирок.

Як стати в чергу до ЄДІСТ

Перелік документів

1. Копія паспорту 
2. Копія ІПН
3. Заява щодо включення в лист очікування центру трансплантації
4. Заява про надання дозволу на внесення даних в ЄДІСТ
5. Інформована згода на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (форма 003-6/о)
6. Висновок консиліуму лікарів стосовно визначення потреби у лікуванні методом трансплантації (Надається безпосередньо в Інституті)
7. Висновок консиліуму лікарів стосовно визначення статусу екстреності (Надається безпосередньо в Інституті)

Телефон трансплант-координатора

Трансплант-координатор Шелест Володимир Володимирович +380979043876
Трансплант-координатор Паляниця Сергій Семенович +380505846996

 

Пілотний проект з трансплантації

У 2018 році МОЗ України та КМУ розробили нову програму з розвитку трансплантації в Україні, яка передбачає повне фінансування операцій з пересадки органів та інших анатомічних матеріалів (https://zakon.rada.gov.ua/).

Відповідно до вищезазначеної програми були затверджені тарифи на ці послуги, які забезпечуються Державою (https://zakon.rada.gov.ua/). Інститут є однією з перших з перших НДУ, який бере участь в розробці науково-практичних активностей з питань трансплантації та відповідного пілотного проекту, і проводить операції з трансплантації органів.

Операції з трансплантації органів та анатомічних матеріалів, що визначені у переліку послуг з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, які надаються учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, здійснюється за рахунок держави на підставі договорів.  

Договори про медичне обслуговування населення з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів (далі - договір), за переліком згідно з додатком:

2020 рік
2021 рік
2022 рік

Звіти про виконані Інститутом послуги з трансплантації:

2020 рік
2021 рік
2022 рік
Інформація про наявність медичних препаратів

що були придбані за кошти державного бюджету України

 



список препаратів

ЗМІНА МЕХАНІЗМУ ФІНАНСУВАННЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

НІХТ ім. О.О. Шалімова НАМН України долучився до реалізації проекту КМУ щодо зміни механізму фінансування надання медичної допомоги



більше інформації

Про інститут ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ДЛЯ ФАХІВЦІВ НОВИНИ Контакти Медтранспорт
Ми сьогодні Наша історія Адміністрація інституту Наші фахівці Благодійність Наші партнери Вакансії 3D тур по операційним інституту Сертифікати та ліцензії Публічні закупівлі Іноформація для пацієнтів, що потребують трансплантації Стаціонар Консультативна поліклініка Приймальне відділення Для учасників бойових дій Здати кров - врятувати життя For patients from abroad Зворотній зв'язок Подяка пацієнтам Аспірантура та докторантура Післядипломна освіта Медична рада Конференції та з’їзди Клінічні випадки Міжнародний класифікатор хвороб МКХ 10 Новий механізм фінансового забезпечення Інституційний репозитарій Асоціація хірургів України Журнал "Клінічна хірургія" Новини Публікації про інститут Відео та фоторепортажі про інститут Контактна інформація
logo