Вузли щитоподібної залози - патологія або норма?

Розповсюдженість захворювання щитоподібної залози складає від 50 до 70% населення планети. Вузлова патологія є найбільш часто діагностованою патологією щитоподібної залози, з приводу якої звертаються до ендокринолога.

Вузлом називають пухлину щитоподібної залози (злоякісну або доброякісну). Її можна визначити при пальпаторному дослідженні чи на УЗД.

Точна причина виникнення вузлів щитоподібної залози невідома. Важливу роль відіграє генетичний фактор та ендемічні то регіону проживання (наприклад, значна частина території України є йододефіцитним регіоном)

У жінок вузли зустрічаються в 10 разів частіше за чоловіків, а вірогідність виникнення таких структурних змін зростає із віком.

Переважна більшість вузлів є доброякісною. За даними різних дослідників злоякісні пухлини щитоподібної залози складають 20-25 % загальної кількості вузлів. В більшості випадків, при виявленні доброякісних вузлів проводиться консервативне лікування та спостереження.

Показами до оперативного втручання є рак, підозра на рак, токсична аденома або вузловий зоб великих розмірів. Зоб великих розмірів часто викликає деформацію сусідніх анатомічних структур: трахеї, судин, нервів, що може провокувати дискомфорт в ділянці шиї, осиплість голосу, порушення ковтання. При загрудинній локалізації вузлового зобу симптоматика може посилюватись.

Підозра або ж встановлений злоякісний процес в щитоподібній залозі є абсолютним показом до оперативного втручання.

Для визначення походження вузла необхідно провести цитологічне дослідження пункційного біоптату, для чого попередньо виконують тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) під контролем УЗД. Покази до проведення такого дослідження: УЗ-характеристики вузла.

При підозрілих УЗ-характеристиках вузла обовʼязково рекомендують провести морфологічне дослідження клітин вузла, що дозволяє визначити злоякісний характер пухлини або її перспективу стати злоякісною у майбутньому.

Обовʼязковим методом дослідження є також проведення гормональної лабораторної діагностики:

• Тиреотропний гормон
• Т3
• Т4 вільний
• Кальцитонін
• Паратгормон
• Антитіла до тиреоглобуліну.
• Антитіла до тиреотропної пероксидази.