"Бігати я готов, але треба трішки почекати!"

49-річному Петрові, жителю м. Дубно, три роки тому було встановлено діагноз - дилятаційна кардіоміопатія. Роки лікування лише дещо стримали розвиток хвороби, але він почувався з кожним днем все гірше. Весь січень місяць Петро провів в клініці Інституту та став на лист очікування донорського серця, хвороба прогресувала. Петро не міг ходити й вільно дихати. Дні й ночі перетворилися на суцільну муку і єдиним порятунком стала би трансплантація.

Жінка Петра згадує: "Коли ставали у чергу на трансплантацію, то одразу повідомили, що скільки часу потрібно чекати ніхто не знає. Можливо рік чи два, але готовими треба бути в будь-який момент".

На щастя для Петра, програма ЄДІСТ обрала саме його. Речі вже були зібрані і вони швидко дісталися до міста Рівне, де спеціалісти відділу трансплантації та хірургії серця виконали мультиорганний донорський забір і трансплантували Петру очікуване донорське серце. А вже через декілька днів, після стабілізації стану, його було реанімобілем транспортовано до клініки Інституту для подальшого проходження реабілітації.

Вже місяць Петро знаходиться вдома зі своєю родиною і почувається значно краще, але продовжує підтримувати зв'язок з лікарями і невдовзі приїде на планове обстеження.

Петро, його дружина та уся сім'я висловлюють вдячність спеціалістам, які були задіяні в операції та врятували життя. А перш за все, вся родина Петра дякує невідомому донору та його родині за "нове" життя. І сподівається, що тисячі пацієнтів, які потребують донорського органу його отримують і частинка іншої людини буде жити в їхніх тілах.

Медична допомога надана відповідно до «пілотного» проекту з фінансування трансплантації та пов’язаною з нею діяльності.