Слідкуйте за новинами

Facebook Instagram

Тетяні Тимофіївні — 67. Киянка, багато років пропрацювала на заводі «Арсенал», де займалася виробництвом оптики.

У 2022 році жінка почала раптово та сильно втрачати вагу — з 96 до 67 кг. Після звернення до сімейного лікаря діагностували цукровий діабет 2 типу, однак подальшу діагностику Тетяна тоді відклала.

Наприкінці 2024 року звернулась до ревматолога, оскільки почав турбувати сильний біль в колінному суглобі. Врешті жінка обстежилась.

На УЗД органів черевної порожнини помітили об’ємне утворення правої нирки 12х10х8 см та аналогічне утворення в тілі підшлункової залози - розміром 5х5 см.

Після постановки діагнозу зверталась в НІР та інші клініки. Проте обрала наш Центр.

«Тут особлива атмосфера, я повірила що мені допоможуть»

 У відділенні хірургії підшлункової залози та жовчовивідних проток Тетяні виконано складну комбіновану операцію:

– правобічна нефректомія (видалення ураженої нирки)

– радикальна модульна панкреатспленектомія (RAMPs anterior) — видалення частини підшлункової залози та селезінки.

Після майже місяця у відділенні Тетяна була виписана додому в задовільному самопочутті.

Тетяна вдячна всім лікарям і медичному персоналу за допомогу, турботу та професіоналізм.

Деталі та відео операції можна переглянути за посиланням https://www.instagram.com/reel/DH-en6Xgk4s/?igsh=enprbTd2Y3o5eGww

 

Наша пацієнтка Марина лікувалась у Центрі майже 4 місяці.Асцит-перитоніт, сепсис, гостре пошкодження нирок, - через все це довелося пройти жінці.

А почалось все із жирового гепатозу (жирова дистрофія) печінки, захворювання, при якому в клітинах печінки накопичується надмірна кількість жиру, зазвичай тригліцеридів. Зростання жирових відкладень може призвести до розвитку запалення, фіброзу та, зрештою, цирозу печінки.У Марини подібним чином виник цироз, що ускладнився асцитом, критичним падінням рівня тромбоцитів та підвищенням печінкових ферментів. Єдиним шансом вижити для неї стало очікування трансплантації донорського органу.

На момент звернення до нашого Центру стан реципієнта був настільки важкий, що пересадка була б неможлива. Тому першочерговим завданням лікарів була стабілізація стану, зокрема нормалізація печінкових показників, лікування асцит-перитоніту, що ускладнився сепсисом.

На превеликий жаль, тут збій дали й нирки – відтоді щоденний діаліз, медикаментозне лікування великою кількістю антибіотиків. Тільки період лікування для досягнення стабілізації стану зайняв близько 2х місяців, з яких один місяць Марина провела у відділенні реанімації та інтенсивної терапії Центру. Масивна антибіотикотерапія, переливання крові та факторів згортання, замісна ниркова терапія і невтомна робота лікарів дала можливість реанімувати пацієнтку та зробити трансплантацію можливою в майбутньому.

Поява донорського органу дала Марині безцінний шанс вижити, але поставила наш Центр, лікарів, жінку та її сім'ю перед новим викликом - і без того складна операція з трансплантації печінки, після перенесеного асцит-перитоніту тепер була вкрай ризикованою. Масивна кровотеча внаслідок дефіциту факторів згортання крові та низького рівня тромбоцитів, рецидив інфекції, ниркова та дихальна недостатність – це лише частина ускладнень, з якими довелось стикнутись.

Завдяки злагодженій праці підрозділів Центру – відділення хірургії та трансплантації печінки й відділення анестезіології та інтенсивної терапії, пацієнтку вдалось повернути до життя.