Цей день присвячений підвищенню обізнаності про вірусні гепатити, способи їх профілактики, діагностики та лікування.

Гепатити B і C є серйозною загрозою для здоров’я населення. Щороку від ускладнень, викликаних цими інфекціями, помирає значна кількість людей. Часто захворювання носить безсимптомний перебіг, але врешті може призвести до цирозу або раку печінки.

Шляхи передачі вірусних гепатитів різняться залежно від типу збудника.

Гепатити A і E передаються фекально-оральним шляхом — через забруднену воду або їжу, а також при тісному побутовому контакті з інфікованою особою.

Гепатити B, C і D передаються переважно через контакт з інфікованою кров’ю або біологічними рідинами. Зараження можливе через спільне використання голок, незахищені статеві контакти, а також під час пологів — від матері до дитини.

Гепатит D поширюється тільки серед людей, інфікованих гепатитом B, оскільки вірус D не може розмножуватися без наявності вірусу гепатиту B.

Профілактика гепатиту включає кілька важливих заходів:

1. Вакцинація. Існують ефективні вакцини проти гепатиту A і B.

2. Уникнення контакту з чужою кров’ю або біологічними рідинами. Не слід користуватися чужими бритвами, зубними щітками, інструментами для манікюру. Для татуювань і пірсингу потрібно використовувати лише стерильні інструменти.

3. Безпечна сексуальна поведінка. Використання бар’єрних методів контрацепції.

4. Дотримання гігієни. Потрібно ретельно мити руки з милом після відвідування туалету, перед приготуванням і вживанням їжі, після контакту з потенційно забрудненими предметами або поверхнями.

5. Безпечне харчування і вода. Слід вживати очищену воду, ретельно мити овочі та фрукти перед споживанням.

У разі виявлення симптомів або при підтвердженні діагнозу вірусного гепатиту необхідно звернутися до лікаря. Самолікування та самодіагностика на основі інформації з інтернету є неприпустимими!!!

Що робити якщо у близької людини діагностували гепатит?

Побутове співжиття з нею є безпечним, за умови дотримання простих правил. Гепатит С не передається через поцілунки, обійми, чхання, кашель або спільне користування посудом. Основна небезпека — контакт із кров’ю. Навіть висохла кров залишається заразною.

У разі виявлення гепатиту B у когось із членів родини, усім, хто проживає з ним, слід пройти обстеження та за потреби вакцинуватися. Курс вакцинації складається з трьох щеплень протягом шести місяців.

Шановні колеги,

щиро вітаємо вас із Днем медичного працівника!

Це свято людей, які щодня обирають працю на благо життя, здоров’я та гідності людини. Лікарі, медичні сестри й брати, молодший медичний персонал, науковці, лаборанти та всі, хто забезпечує роботу медичних закладів, своєю професійністю, відповідальністю й відданістю справі роблять можливим те, що для багатьох пацієнтів стає найціннішим — одужання та надія.

Для колективу Національного наукового центру хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова цей день є особливо знаковим. Уже багато десятиліть наші фахівці розвивають українську хірургію й трансплантологію, проводять складні операції та рятують життя пацієнтів з усієї країни. За кожним успішним результатом стоїть щоденна наполеглива праця, командна взаємодія, високий професіоналізм і безмежна відданість заради здоров’я людей і майбутнього України.

У цей святковий день дякуємо медичним фахівцям за терпіння, самовідданість і людяність й бажаємо міцного здоров’я, професійного розвитку, миру та добробуту.

Зі святом! З Днем медичного працівника!

Леся та Святослав потрапили до ННЦХТ ім. О.О. Шалімова після майже 3х років виснажливого очікування трансплантації. Лише згодом вони випадково дізналися, що в клініці, де проходили обстеження та планували операцію, трансплантацію печінки проводять лише за наявності родинного донора.

Святославу 44 роки. Більшу частину свого життя він бореться з важким захворюванням — патологією портальної системи. Ще в юному віці чоловік переніс кілька оперативних втручань. Під час одного з переливань крові він був інфікований вірусом гепатиту. Згодом на тлі хронічного гепатиту розвинувся цироз печінки, а пізніше — гепатоцелюлярна карцинома великих розмірів. Єдиним шансом урятувати його життя залишалася трансплантація печінки.

Спочатку мати із сином звернулися до однієї з приватних клінік Києва, де виконують трансплантації печінки. Родина пройшла тривалий шлях обстежень, однак з'ясувалося, що через вік (62 роки) та анатомічні особливості Леся не може стати донором для свого сина. Інших потенційних родинних донорів у сім'ї не було. Отже, Святослав потребував трансплантації печінки саме від посмертного донора.

Минуло майже 3 роки очікування. За цей час пацієнт міг перебувати у листі очікування на трансплантацію від посмертного донора у спеціалізованому центрі трансплантації. Проте родина говорить, що не була поінформована про таку можливість і дізналася про неї лише згодом.

Після цієї звістки Леся не дозволила собі опустити руки. Попри те, що стан Святослава стрімко погіршувався через прогресування хвороби, вона привезла сина до ННЦХТ ім. О.О. Шалімова. Після всебічного обстеження пацієнта включили до листа очікування на трансплантацію печінки від посмертного донора. Уже через 9 місяців з'явився донорський орган, який повністю підійшов Святославу.

Сьогодні Святослав поступово повертається до повноцінного життя, а Леся не стримує слів вдячності. Насамперед — родині донора, яка в найважчий момент знайшла в собі сили погодитися на донорство і цим подарувала її синові шанс на життя.

«Я щиро дякую родині донора за це рішення. У найважчий для себе час вони врятували життя моєї дитини. Безмежно вдячна і всій команді лікарів ННЦХТ ім. О.О. Шалімова, які подарували нам надію, підтримували на кожному етапі та зробили все можливе, щоб сьогодні мій син жив», — говорить Леся.

Ця історія ще раз доводить: посмертне донорство рятує життя. А своєчасне інформування пацієнтів про всі доступні можливості трансплантації дає шанс, який для багатьох є безцінним.