Наукові відділи та клінічні відділення |
Наукові відділи та клінічні відділенняВідділ анестезіології та інтенсивної терапіїВідділ торако-абдомінальної хірургіїВідділ трансплантації ниркиВідділ трансплантації та хірургії серцяВідділ хірургії підшлункової залози, лапароскопічної та реконструктивної хірургії жовчовивідних протокВідділ трансплантації та хірургії печінкиВідділ мікросудинної, пластичної та відновлювальної хірургіїВідділ хірургії магістральних судинВідділ хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного просторуВідділ рентген-ендоваскулярної хірургії, інтервенційної кардіології та реперфузійної терапіїВідділ променевої та функціональної діагностикиВідділення ендоскопіїВідділення онкологіїВідділення променевої терапіїВідділення ультразвукової і функціональної діагностикиВідділ лабораторної діагностикиВідділ патологічної анатомії та цитологіїВідділ науково-організаційної роботи та інформаціїВідділ експериментальної хірургіїВідділ нефрології та діалізуЗагальні клінічні підрозділи
|
Сморжевський Валентин Йосипович
Посада: Лікар-хірург судинний
Місце навчання: Київський медичний інститут
Стаж: 49 років
Доктор медичних наук, професор, хірург вищої кваліфікаційної категорії Лауреат Державної премії України Народився 20 вересня 1949 р. в м. Камянець-Подільський Хмельницької області. По закінченні Довжоцької середньої школи з золотою медаллю у 1968 р. поступає до Київського медичного інституту на лікувальний факультет. З другого курсу пізнає хірургію під керівництвом професорів М.І. Коломийченка, М.М. Ковальова, А.А. Бурки.Студентом проходив виробничу практику у м. Лейпциг (НДР). По закінченні інституту продовжує навчання в інтернатурі на базі Броварської ЦРЛ під керівництвом Ю.П. Корсакова. З вересня 1975р. по вересень 1998 р. – молодший, старший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії МОЗ України. З 1988 р. працює в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України на посадах асистента (1988-1998), доцента (1998 – 2006), а з 2006 р. – професор кафедри хірургії та трансплантології. Наукова й практична діяльність присвячена актуальним проблемам загальної, судинної, серцевої та рентгенендоваскулярної хірургії. Під керівництвом академіка О.О. Шалімова у 1984 р. захищає кандидатську дисертацію «Діагностика та хірургічне лікування атеросклеротичних оклюзій термінального відділу аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок у людей похилого та старечого віку». Впершев України виконав одночасну реконструктивну операцію на судинах серця та шиї без застосування штучного кровообігу. Брав активну участь у підготовці та виконанні трансплантації серця, впровадженні в клінічну практику рентгенендоваскулярних методів, зокрема, рентгенендоваскулярного протезування аневризми черевної частини аорти, торакоскопічного закриття боталової протоки. Працює над проблемою створення тромборезистентного та антипроліферативного стента для судин малого діаметра, методів первинної та вторинної профілактики тромбоемболії гілок легеневої артерії. У 2000 р. за цикл праць «Тромбоемболія гілок легеневої артерії та постемболічна легенева гіпертензія: діагностика, лікування та профілактика» удостоєний Державної премії України в галузі науки та техніки. У 2002 р. Захищає докторську дисертацію на тему: «Хірургічне лікування поєднаних атеросклеротичних оклюзій магістральних артерій нижніх кінцівок та серця». Дійсний член Міжнародної асоціації рентгенендоваскулярних хірургів, Європейської Асоціації судинних та ендоваскулярних хірургів, всесвітньої Асоціації баріатричних хірургів, Асоціації хірургів України, Асоціації судинних хірургів України, Асоціації кардіохірургів України. Автор більш ніж 220 наукових праць, в тому числі 3 монографій, 4 авторьких свідотств, 8 патентів України на винахід та 1 патенту Росії. Під його керівництвом захищено 1 докторська та 7 кандидатських дисертацій. Одружений. Має сина та доньку. Один із учнів О.О. Шалімова, котрий являється автором емблеми та хранителем історії Інституту. Приклава немало зусиль до встановлення бюсту свого вчителя О.О. Шалімова в Інституті та на місці поховання. |